Препарати на основі ГПП-1 — семаглутид, тирзепатид та інші — давно відомі як засоби для схуднення й контролю діабету. Проте результати нового дослідження, оприлюднені на конференції ASCO 2026, додають несподіваний штрих до їхньої репутації: у людей з онкодіагнозами, пов’язаними з ожирінням, прийом цих препаратів корелював із нижчим ризиком переходу хвороби в метастатичну стадію — насамперед при раку легені, молочної залози, товстої кишки та печінки.
У дослідженні взяли участь понад 12 тисяч пацієнтів: одну групу склали ті, хто приймав ГПП-1-препарати, іншу — ті, хто отримував інший клас протидіабетичних засобів, інгібітори ДПП-4. Різниця у прогресуванні онкозахворювання виявилась помітною: скажімо, при недрібноклітинному раку легені показник становив 10% проти 22% відповідно.
Чи можна стверджувати, що ГПП-1-препарати “лікують рак”? Наразі — ні. Це спостережне дослідження, тож воно не доводить прямого причинно-наслідкового зв’язку. Науковці підкреслюють: потрібні рандомізовані клінічні випробування, аби з’ясувати, чи справді препарати впливають на перебіг хвороби, чи річ у тому, що пацієнти, які їх приймають, загалом більш відповідально ставляться до власного здоров’я.
Більше про методологію дослідження, детальні результати по кожному виду раку та коментарі експертів — за посиланням: